Спеціально для тих, хто сумнівається, в цій статті я розповім, навіщо приватизувати житло, та розкладу по поличках плюси і мінуси приватизації.

Може здатися дивним, але переваги приватизованого житла для багатьох неочевидні. Ну да, стаєш власником квартири, яку займав на основі соціального найму, і що з того? Начебто, жити від цього краще не стане, та й обов'язків додасться. Однак, різниця стає зрозумілою, коли виникає, наприклад, необхідність переїхати в інше місто або збільшити житлоплощу.

Власник квартири може робити з нею що завгодно, в розумних межах, звичайно. Наприклад, квартиру можна продати і купити натомість іншу - більше або менше, з одним районі або іншому місті. Або взагалі взяти натомість не квартиру, а автомобіль. Або покласти гроші на вклад. Можна подарувати житло або заповідати. З муніципальною власністю такі операції не пройдуть: де дали житло, там і живи, а розпоряджатися державною власністю не маєш права. У власній квартирі можна зробити перепланування. А ще можна здати житло в оренду, ні в кого не питаючи на це дозволу. Якщо раптом доведеться розлучатися, то і тут у власників козир у рукаві: житло, яке належало одному з подружжя до весілля, залишається у його власності і після розлучення. Якщо ж квартира муніципальна, доведеться ділити її на двох.

Отже, переваг приватизованих квартир набралося достатньо. Виникає питання: чому ж тоді все підряд не приватизують своє житло, адже приватизація триває вже більше 20 років, а муніципального житла до цих пір вистачає? Справа тут не тільки в тому, що населенню не хочеться стикатися з паперовою тяганиною. Володіння житлом - це ще й обов'язки, і відповідальність. Ось ми і дісталися до другого кінця палиці: мінуси приватизації.

Отримуючи приватизовану квартиру у власність, власник зобов'язується самостійно проводити ремонт приміщення, оплачувати житлово-комунальні послуги в повному розмірі. Не варто забувати і про податок на майно: маєш нерухомість - будь ласкавий, плати. І якщо поки сума податку складає всього пару сотень рублів на рік, то скільки доведеться платити після того, як податок піднімуть, ніхто не знає. Якщо з квартирою щось трапиться - наприклад, пожежа - відповідальність за це несе власник, і відшкодовувати йому збитки ніхто не зобов'язаний. У випадку ж, коли квартиру в результаті НС втрачає орендар муніципального житла, є гарантії, що на вулиці він не залишиться - їй нададуть іншу квартиру.

Крім іншого, з приватизованою квартирою простіше провернути різного роду шахрайські махінації, так що таким соціально не захищеним категоріям громадян, як пенсіонери, самотні люди та інваліди, мабуть, простіше буде залишатися в категорії наймачів, ніж власників житла.

Якщо у вас дуже велика родина і всі прописані в одній квартирі, також варто добре подумати, чи варта гра свічок. Майте на увазі, що при розселенні будинку власникам житла повинні надати квартиру такого ж метражу, а орендарям - по 18 квадратів на людину. Так що, стоячи на черзі в програмі переселення, уточнюйте її деталі і особливості.

З розглянутих мінусів приватизації нерухомості і «ростуть ноги» питання, навіщо приватизувати житло. Як би там не було, вже менше, ніж через 2 роки закінчиться приватизація. Мінуси і плюси можна довго розглядати, аналізувати і ще бог знає, що з ними робити. Проте, враховуючи, що від моменту початку збору документів до отримання свідоцтва права власності проходить не один місяць, затягувати з прийняттям рішення не варто. А то, поки суть та справа, можна не встигнути приватизувати житло і в цей раз.